Кожного дня ми переживаємо ті чи інші емоції: радість, смуток, гнів, задоволення, ентузіазм і т. д. Важливо навчитися переживати свої емоції правильно та дозріло. Брак почуттєвої дозрілості стає перешкодою до реалізації життєвого покликання, прешкоджає правильному функціюванню в суспільстві, та побудуві міжлюдських відносин. Почуттєва дозрілість – це тривале і свідоме керування світом власних почуттів, а також згода на те, щоб любити і бути тим кого люблять. Інакше кажучи, вміти керувати своїми емоціями, означає мати над ними владу і контроль.
Дійсність світу людських емоцій присутня у всіх людей без винятку. Кожен переживає емоції, навіть якщо цього непоказує. Важливо керуватися емоціями раціонально. Ціль в тому, щоб здобути внутрішню свободу до світу власних почуттів. Легковажне ставлення до власних емоцій може призвести до знищення людини.
Що таке емоці(почуття)?
Емоції – це сукупність сили та енергії в людині, котрі спрямовують нашу діяльність до чогось або від чогось. Це рух в нас, який ми не можемо затримати в собі. Часто емоції керують нами, через що, стаємо заручниками власних емоцій. Це своєрідний танець в середині нас якому ми або підтанцьовуємо або керуємо.
Джерела емоцій:
1. Натуральне джерело емоцій.
Це передусім, наше темпераментальне підгрунття – наш темперамент і фізіологія. Причин переживання емоцій ми не в стані змінити, це залежить від нашої природи. Є люди котрі переживають емоції швидко і поверхнево, а є котрі довго і глибоко.
2. Зовнішні збудники.
Зовнішні явища впливають на наші відчуття (слух, нюх, зір, дотик, смак) – кожна річ побуджує у нас ту чи іншу емоцію, побуджує до певного стану: світ колорів, світло чи темрява ,звуки, краєвиди, землетрус, ураган, середовище де перебуваємо і т. д.
3. Досвід.
Це те все чого ми навчилися протягом життя, вже в утробі матері здобуваються перші емоції -який стає досвідом на ціле життя. Багато наших переживань є вивченими, вже є випрацьованими до пережиття наших емоцій і відповідно впливають на наше пережиття певних життєвих ситуацій.
4. Я сам.
Сама людина і є особистим джерелом емоцій, в духовно -психологічному значенні – це випливає з людської схильность до добра і до зла. Тобто, емоції виникають з цього внутрішнього конфлікту Також, емоції можуть уактивнюватися від розбіжностей між моїми «Я ідеальне» – мої ідеали,прагнення та «Я реальне» – те ким я є насправді.
Моральність почуттів.
Почуття самі в собі не є ані добрими ні поганими. Їх можемо оцінити, як приємні або не приємні. Натомість, набирають вони своєї моральної вартості під впливом розуму і волі. Людська моральність вимагає, щоб керувати емоціями за допомогою розумуму і волі. Тобто, коли я відчуваю вияв своїх емоцій то мушу знайти відповідальний спосіб скерувати їх за допомогою розуму і волі. Почуття набирає позитивної або негативної моральної оцінки в наших діях (в думках також, думка є початком процесу дії).
Свідоме і культурне переживання почуттів.
Свої почуття (емоції) треба навчитися переживати в культурний спосіб. Культура – це оточування якоїсь певної дійсності пошаною і повагою. Культура почуттів це не що інше, як оточеня пошаною і повагою власних і чужих почуттів. Проявом культури почуттів також є приділяти їм відповідньої уваги. Не треба заощаджувати часу на пізнання емоцій. В момент коли переживаю вплив емоцій то повинні затриматися і назвати ці емоції, таким способом ми втягуємо почуття у свою свідомість і вже можемо підключити розум та відповідньо покерувати ними. Називати почуття – це освоєвати їх здобувати над ними перевагу через розум та волю.
Дотримуючись правильного культурного преживання власних емоцій ми опановуємо світ власних почуттів, це допомагає нам у будуванні міжлюдських відносин.
Світ наших почуттів не є загрозою а ні для мне,а ні для мого оточення. Емоції є натуральними складовими людського життя єднаючи його тілесну та духовну сторону. Почуттів не треба боятися,вони мають свою логіку та “інтелект”. За допомогою їх ми можемо осягнути щастя, та великою помилкою буде своє щастя підпорядковуємо виключно почуттям.
